складовий — [складови/й] м. (на) во/му/ доув і/м, мн. доув і/ … Орфоепічний словник української мови
складовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
бактопептон — у, ч. Препарат, який використовується як складовий компонент для приготування живильних середовищ … Український тлумачний словник
ергатичний — а, е: •• Ергати/чна систе/ма складна система управління, складовий елемент якої – людина оператор (або група операторів) … Український тлумачний словник
обернення — я, с. 1) Дія за знач. обертати. •• Обе/рнення ако/рду муз. такий вид акорду терцевої побудови, у якому нижнім є не основний тон, а інший складовий звук акорду. Обе/рнення інтерва/лу муз. перенесення нижнього звука інтервалу на октаву вгору або… … Український тлумачний словник
рибосома — и, ж. Складовий елемент рослинних і тваринних клітин, що відзначається високим вмістом рибонуклеїнової кислоти … Український тлумачний словник
силабічний — а, е. Складовий. •• Силабі/чне віршува/ння віршування, яке ґрунтується на дотримуванні однакової кількості складів у віршовому рядку незалежно від розміщення в ньому наголосів. Силабі/чне письмо/ складове письмо, вид фонетичного письма, в якому… … Український тлумачний словник
складова — о/ї, ж. див. складовий 2) … Український тлумачний словник
складометр — а, ч. Складовий кубічний метр … Український тлумачний словник
складонаголос — у, ч., грам. Складовий наголос … Український тлумачний словник